28.11.2016

Історія органічно пов’язана з пам’яттю, яка долає невпинний час, долає забуття. У цьому непересічна культурна значущість пам’яті. Безпам’ятство - це невдячність перед минулим і безвідповідальність перед майбутнім. Щоб не помилятися в майбутньому, ми повинні пам’ятати про свої помилки в минулому.
За даними істориків, у 1932-33 роках жертвами голоду в Україні, за різними оцінками, стали від 4 до 10 млн. людей. Це означає, що в ті трагічні роки Україна не долічилася від 10 до 25% населення, втрачаючи його по 25 тисяч людей в день, по тисячі - на годину, по 17 - щохвилини. Найбільше постраждали тодішня Харківська і Київська області. На них припадає більше половини усіх загиблих.
День пам’яті жертв голодоморів - щорічний національний пам’ятний день в Україні. Цього року ми відзначали його 26 листопада. Традиційно в цей день громадяни відвідують поминальне богослужіння і покладають символічні горщики з зерном та свічками до пам’ятників жертвам голодоморів в Україні. У міській універсальній бібліотеці та МПК "Меліоратор" протягом листопада 2016 року проведені заходи: уроки пам`яті "Котилася Україною скривавлена зоря..." (21-23.11.2016), виставка-реквієм "Дзвони скорботи" (15-26.11.2016). У загальноосвітніх навчальних закладах проведено для учнівської молоді тематичні лінійки, уроки, лекції, бесіди на тему «Голодомор 1932-1933 років». На будівлях навчальних закладів приспустили Державні прапори.
А ввечері 26 листопада біля пам’ятного знаку на честь вшанування жертв голодоморів (по вул. Панкеєвській) відбувся мітинг-реквієм. Вшанувати пам’ять загиблих прийшли представники влади, керівники підприємств та установ, представники громадських організацій та релігійних конфесій, каховчани. Міський голова Андрій Дяченко звернувся до присутніх та закликав памʼятати страшні сторінки нашої історії, яка торкнулася сімей багатьох українців, в тому числі і його сімʼї. О 16:00 оголошено хвилину мовчання, після чого розпочинається акція "Засвіти свічку пам’яті". Біля пам’ятного знаку свічки, квіти, колоски - у ті страшні роки голод не пожалів нікого. Діти роздають присутнім маленькі шматочки чорного хліба, у багатьох присутніх на очах сльози. Ми ніколи не забудемо цієї пам’ятної дати, ми не допустимо, щоб ця страшна трагедія повторилася на нашій землі.

Фотографії Владислави Базилевич

Фото: