У холодний період року, коли середньодобова температура повітря опускається нижче +10ºС, можливі переохолодження організму працівників під час виконання робіт на відкритих майданчиках, а також у неопалюваних або недостатньо опалюваних приміщеннях.
Холод сприяє розвитку серцево-судинних захворювань, може призвести до загострення виразкової хвороби шлунку, розвитку нейроваскулітів, артритів, сприяє виникненню захворювань застудної етіології, зниженню імунітету, збільшуючи втрати робочого часу за рахунок захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. Від постійного переохолодження можливий розвиток і загострення хронічних професійних захворювань. Охолодження організму людини призводить до зміни його рухових реакцій, порушує координацію рухів, здатність виконувати точні операції тощо.
Крім того, в зимовий період значно збільшується кількість травм, пов’язаних із падінням під час пересування, зафіксовані випадки обмороження і нещасні випадки під час використання несправних нагрівальних приладів.
Оптимальні мікрокліматичні умови для працівника: температура повітря в межах +22+24ºС, відносна вологість 60-40 % і швидкість руху повітря не більше 0,1 м/секунду. Однак, не завжди можна технічно забезпечити оптимальні параметри мікроклімату, іноді робити це економічно не вигідно. На практиці переважно користуються допустимими параметрами мікроклімату, які за весь трудовий стаж роботи не матимуть шкідливого впливу на здоров’я людини. Для холодного періоду року на постійних робочих місцях температура повітря повинна бути в межах +13+25ºС, причому при виконанні важкої роботи +13+19ºС, легкої +20+25ºС, середньої важкості +15+23ºС. Відносна вологість повітря до 75 %. Швидкість руху повітря від 0,1 до 0,5 м/с (залежно від ступеня важкості роботи). На непостійних робочих місцях допускається максимальне зниження температури повітря на 1-3ºС, але не нижче +12ºС (для важких робіт) і підвищення верхніх меж на 1-2ºС.
При виконанні робіт на відкритому повітрі і незабезпеченні допустимих параметрів мікроклімату на робочих місцях у приміщеннях відповідно до ст.163 КЗпП України власник підприємства зобов’язаний забезпечити працівників теплим спецодягом. Для зменшення шкідливого впливу холоду на організм передбачається встановлення регламентованих перерв для обігріву та відпочинку.
При температурі повітря -27ºС і нижче, виконання робіт на відкритому повітрі забороняється. При наявності вітру, на кожен м/с швидкості руху повітря екстремальна температура підвищується на 2,2ºС, тобто при швидкості вітру 5 м/с забороняється виконання робіт на відкритому повітрі вже при температурі -16ºС (-27,0ºС + (5 м/с х 2,2ºС) = 16ºС).
У недостатньо опалюваних і неопалюваних приміщеннях зазвичай швидкість руху повітря не перевищує 0,5 м/с, тому при температурі повітря +7ºС і нижче встановлюються регламентовані перерви. Регламентована перерва встановлюється після кожної години роботи тривалістю 10-15 хвилин. Час, витрачений на обігрів і відпочинок, вважається робочим.
Відстань від робочого місця в приміщенні підприємства до приміщення обігріву має бути не більше 75 м, на території підприємства - не більше 150 метрів. Температура повітря в приміщенні, що обігрівається, повинна бути не менше +22ºС. Для прискорення зігрівання кінцівок доцільно встановити конвертори, у яких температура огороджувальних сіток не повинна перевищувати +45ºС. Обігрів проводиться при знятті верхнього одягу. Приміщення обладнується вішаками та лавками (стільцями), створюються умови для приймання гарячого чаю.
З метою недопущення нещасних випадків на виробництві, при підготовці до роботи в зимовий період власникам підприємств, організацій, установ потрібно створити необхідний запас піску, відсіву та інше (для своєчасного посипання під час ожеледиці пішохідних доріжок і автомобільних доріг), забезпечити робітників теплим спецодягом і спецвзуттям, провести ревізію обігрівальних приладів та приміщень для обігріву, інструктажі з охорони праці під час роботи в холодний період року та пожежної безпеки.


Страховий експерт Каховського відділення УВД ФССУ в Херсонській області Людмила Рожок