16.07.2014

Про європейську інтеграцію говорили дуже багато. Цю привабливу для суспільства ідею використовували у політичній риториці майже всі головні політичні сили. У зв’язку цим, можливо, багато громадян сприймали євроінтеграцію як суто політичний процес, предмет міжнародних переговорів, справу президентів та прем’єрів. Проте реальна, а не декларативна європейська інтеграція насамперед стосується внутрішнього розвитку країни, покращення життя пересічної людини. Євроінтеграція – це коли економіка працює на благо всього суспільства, а не на окремих наділених владою осіб чи близьких до них корпорацій; коли всі рівні перед законом незалежно від посади і майнового стану; коли держава дбає за довкілля і пильно стежить за якістю харчів; бюджетні витрати здійснюються якомога ощадливіше та в інтересах суспільства. Це гарні дороги, безпечні вулиці, якісна вода з крану в квартирі. Звичайно, це також чесні вибори, свобода зібрань та мітингів, опозиційної діяльності, боротьба з корупцією.

Історія підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

У березні 2007 року Європейський Союз та Україна розпочали переговори щодо укладання нової посиленої Угоди, яка б замінила Угоду про партнерство та співробітництво, що була укладена ще у 1998 році. Пізніше цей документ було вирішено назвати Угодою про асоціацію.

Одним із ключових моментів приближення країни до європейських цінностей та стандартів життя стало підписання Прем’єр-Міністром України Арсенієм Яценюком 21 березня 2014 року у Брюсселі політичного розділу Угоди про асоціацію ЄС-Україна.

Невдовзі, а саме 27 червня 2014 року новообраний Президент України Петро Порошенко підписав економічну складову Угоди про асоціацію. Підписуючи Угоду Петро Порошенко наголосив, що діє від усієї України і Криму також.

У своєму виступі перед підписанням Угоди Президент України заявив: «Це символ долі і прагнень, які не можна зруйнувати, для людей, які пожертвували своїм життям та здоров’ям для того, щоб це відбулося. І це найсильніше нагадування того, що люди мають прагнути жити краще». 

Петро Порошенко підкреслив, що Угода – це інструмент підготовки майбутнього приєднання України до Євросоюзу. «Підписуючи Угоду про Асоціацію з ЄС Україна, як європейська держава, яка має однакові з Європою цінності – верховенство закону та свободи, наголошує на майбутньому членстві України в ЄС», - заявив Президент.

Петро Порошенко відзначив, що підписуючи Угоду, Україна обіцяє, що буде впроваджуватиме реформи, але це документ також і спільної відповідальності.

Підписання Угоди про асоціацію сприятиме продовженню впровадження реформ у всіх сферах життєдіяльності нашої держави. Про це Президент України Петро Порошенко  заявив у своєму виступі на церемонії підписання Угоди у Брюсселі.

«Україна, Грузія та Молдова - є країнами, які демонструють нові економічні цілі. Але перш за все, свобода та демократія на пострадянському просторі будуть залежати від можливості цих країн втілювати реформи, які відбудуться у тому числі за допомогою Угоди про асоціацію», - сказав Глава держави.

«Підписуючи Угоду, Україна обіцяє і надалі впроваджувати реформи», - додав він. Шлях реформ буде не легким, болючим, але вони є основою подальшого успішного розвитку України, констатував Президент. Зважаючи на це, Україна готова розпочати їх впровадження та виконання всіх взятих на себе зобов’язань. «Для того, щоб все це працювало, ми готові до ратифікації», - сказав Глава держави.

Основні складові Угоди про асоціацію між ЄС та Україною

Угода про асоціацію – це документ обсягом понад 1000 сторінок, а за своєю структурою складається з преамбули, семи розділів, 43 додатків та 3 протоколів.Додатки і протоколи до цієї Угоди є її невід'ємною частиною.

Унікальність Угоди полягає в тому, що невід’ємною частиною її є положення про створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі, яка забезпечить практично такі ж умови для торгівлі між Україною та ЄС, що маються місце у торгівлі всередині Союзу.

У документі немає згадки про можливості членства України в ЄС. Проте сама по собі успішна реалізація положень Угоди означає належне запровадження норм, що діють в ЄС та готовність України перейти до глибших рівнів інтеграції з Євросоюзом.

Засадничі принципи й найважливіші для ЄС та України загальні питання виписано у першому розділі Угоди про асоціацію, який має назву: «Преамбула, загальні цілі та принципи». Зокрема, та зазначено:

• намір сторін розвивати тісні ї тривалі відносини на основі спільних цінностей: це демократія, дотримання прав людини та фундаментальних свобод, верховенство права;

• підтвердження того, що ЄС визнає Україну європейською країною, яка поділяє спільну історію та спільні цінності держав-членів та Євросоюзу в цілому;

• визнання Євросоюзом європейських прагнень України – ЄС вітає її європейський вибір, включаючи зобов’язання розбудувати міцну та сталу демократію й ринкову економіку;

• визнання того, що політична асоціація та економічна інтеграція України з Євросоюзом залежатиме від успішності виконання Угоди про асоціацію, досягнень України у забезпеченні спільних цінностей та зближення з ЄС у політичній, економічній та правовій площинах;

• готовність ЄС допомагати процесу реформ та наближенню України до Союзу.

Угодою про асоціацію між ЄС та Україною передбачено постійний політичний діалог та співпрацю задля зміцнення в Україні поваги до демократичних принципів, верховенства права та належного врядування, прав людини та фундаментальних свобод, проведення внутрішніх політичних та інституційних реформ.

Тож успішна реалізація Угоди зробить Україну органічною складовою тієї частини Європи, що спирається на європейські цінності.

Зокрема, їй будуть притаманні такі риси:

• метою діяльності держави є реалізація прав людини, створення найсприятливіших умов для розвитку та самореалізації всіх громадян та гарантування їхньої безпеки;

• політичні партії керуються засадами внутрішньоїдемократії та фінансуються прозоро, послідовно дотримуються визначеної ними політичної стратегії, а потрапивши до парламенту чи місцевих рад, працюють над виконанням задекларованих політичних програм;

• парламент та інші виборчі органи формуються зачесною виборчою системою і відображають інтереси всього народу;

• державна політика провадиться відкрито, з урахуванням думки зацікавлених суспільних груп;

• неефективна державна політика передбачає відставку відповідальних за неї посадовців;

• влада децентралізована і прозора, ефективно організована для розвитку країни, а не особистого збагачення тих, хто у ній працює;

• діяльність чиновників регулюється законом, адміністративні послуги є доступними і зручними для громадян і не створюють їм перешкод у реалізації прав;

• державні службовці доброчесно і віддано служатьлюдям і країні, їх відбір є прозорим і конкурсним на основі оцінки професійності;

• право власності гарантується ефективними механізмами захисту;

• місцеве самоврядування є дієвим - ресурси громади залишаються в її руках, вона сама вирішує питання життя на своїй території в межах, визначених законом;

• зменшується рівень корупції – вона не заохочується недосконалим законодавством, а всі відомі її прояви неухильно караються, незалежно від впливовості суб’єкта їх вчинення;

• правоохоронні органи не втручаються у сферу особистого життя; кримінальне переслідування без реальних правових підстав неможливе;

• правосуддя є справедливим і доступним, невідступно дотримується принцип верховенство права.

Співробітництво в рамках угоди допоможе Україні вирішити такі проблеми як не надто прозоре ціноутворення, наявність на ринку небезпечних товарів і незадовільний контроль за якістю продукції, задоволення прав на компенсацію у разі придбання товару чи отримання послуги неналежної якості тощо. Євросоюз має величезний досвід у сфері захисту прав споживачів, перевірені часом структури й методи. Україна може всім цим скористатися.

Зокрема, завдяки Угоді про асоціацію Україна досягне наступного:

• гарантування отримання детальної інформації щодо ризиків, пов’язаних зі здоров’ям та безпекою, які мають стосунок до продуктів;

• розробки системи, яка б дозволила швидкеінформування громадськості та вилучення небезпечних продуктів чи товарів з ринку, а також відстеження їх походження;

• заборони продажу небезпечних продуктів;

• ефективної протидії підробкам та фальсифікації продукції;

• запровадження суттєвих штрафів за порушення;

• проведення спеціальних заходів, які стосуються безпеки дитячих іграшок.

Україна та ЄС також співпрацюватимуть за такими напрямками: сприяння обміну інформацією щодо систем захисту прав споживачів; забезпечення експертизи щодо правової та технічної здатності імплементації відповідного законодавства та запровадження систем ринкового нагляду; удосконалення інформації, що надається споживачам; навчання представників органів влади, що працюють у відповідній сфері; заохочення розвитку незалежних асоціацій споживачів та контактів між представниками споживачів.

Положення про створення глибокої та всеосяжної Зони вільної торгівлі між ЄС та Україною є невід’ємною частиною Угоди про асоціацію. Ними передбачено взаємне відкриття ринків, а також регуляторне та інституційне наближення України до Євросоюзу. У ці непрості для світової економіки часи це несе низку цілком відчутних переваг як для пересічних громадян, так і для українського бізнесу.

Зокрема, для споживачів вільна торгівля з ЄС означає:

• нижчі ціни в результаті доступу до ширшого асортименту продукції й, відповідно, більшої конкуренції між виробниками та продавцями;

• безпечнішу продукцію на внутрішньому ринку, що стане результатом передбачених Угодою якісних змін українського законодавства та регуляторних норм;

• нові робочі місця у результаті покращення інвестиційного клімату в Україні внаслідок створення сприятливішого регуляторного середовища, яке відповідатиме нормами і правилам ЄС;

• підвищення рівня соціальної захищеності, оскільки текст угоди містить положення щодо безпеки й стандартів праці, соціального забезпечення, екологічних вимог тощо.

Український бізнес чекають наступні переваги:

• безмитний доступ до найбільшого в світі ринку для більшості українських продуктів, що створює великі можливості для експорту;

• поліпшення доступу на ринки третіх країн через гармонізацію українського законодавства з законодавством ЄС і, відповідно, перехід на визнані в світі стандарти;

• кращу законодавчу захищеність прав інтелектуальної власності та застосування нових норм на практиці, що принесе вищі прибутки для винахідників і митців;

• кращий внутрішній інвестиційний та бізнес клімат.

Для держави як такої глибока і всеосяжна Зона вільної торгівлі з ЄС означає підвищення ефективності управління державними фінансами, додаткові можливості для завершення вже розпочатих соціально-економічних реформ. Безсумнівними стратегічними перевагами є підвищення продуктивності праці, зменшення безробіття та рівня бідності.

Водночас можливими є й окремі труднощі. Наприклад, можна очікувати тимчасового зростання витрат, пов’язаних із адміністративними та правовими змінами. Додаткових видатків від бізнесу потребуватиме дотримання високих стандартів. Вільна торгівля з таким потужним партнером як Європейський Союз означає для українських компаній більшу конкуренцію, якої можуть не витримати слабші фірми. Однак якщо Зона вільної торгівлі з ЄС і призведе до певних втрат у короткостроковій перспективі, то безперечними й вагомими будуть виграші на середньо-та довгостроковий терміни.

Екологічна політика Євросоюзу і його законодавство з питань довкілля становлять зразок для України. Згідно з Угодою про асоціацію вона має адаптувати 31 екологічну директиву. Це дасть можливість наблизитися до стандартів ЄС та реально поліпшити стан довкілля.

Наприклад, Угодою про асоціацію передбачено такі кроки у тому, що стосується чистоти повітря в Україні:

• визначення обов’язкових цілей та обмеження ключових забруднювачів;

• ідентифікація зон для пріоритетних дій, вироблення плану дій з забезпечення чистоти повітря для найбільше забруднених зон;

• розробка системи для забезпечення прозорого та правильного інформування громадськості щодо чистоти повітря;

• покращення якості бензину та дизпалива, заборона палива, що містить свинець;

• зменшення шкоди від зберігання бензину і нафти;

• виробництво безпечніших фарб та лаків, особливо для автомобільної промисловості.

Як і в багатьох інших сферах, виписані в Угоді про асоціацію зобов’язання Євросоюзу та України щодо довкілля мають фіксовані часові рамки виконання. Наближення України до екологічних стандартів ЄС призведе до покращення здоров’я людей та зменшення смертності, принесе економічні зиски для держави й бізнесу.

Угодою про асоціацію передбачено допомогу Євросоюзу українському транспортному сектору. Зокрема, велику увагу приділено зменшенню кількості фатальних випадків на автошляхах. Автокатастрофи є на сьогодні серед 10 найбільш поширених причин смертності в Україні.

Стандартні заходи на національному рівні можуть допомогти подолати чи послабити деякі фактори, що сприяють фатальним випадкам та травмуванню унаслідок ДТП. Наприклад, встановлення безпечного швидкісного режиму та контроль за його дотриманням, боротьба із вживанням алкоголю за кермом, пропаганда користування ременями безпеки та дитячими кріслами тощо.

Отож Угодою про асоціацію передбачено інші заходи, які допоможуть Україні зробити її дороги безпечнішими для своїх громадян. Зокрема, це:

• запровадження пристроїв з обмеження швидкості для великотоннажних автомобілів;

• тестування автомобілів на придатність до експлуатації;

• нові правила щодо транспорту, який перевозить небезпечні речовини;

• запровадження записуючих пристроїв у вантажівках;

• забезпечення правил щодо часу перебування за кермом та часу відпочинку - це означатиме кращу захищеність водія та більшу безпеку на дорогах;

• забезпечення вищої кваліфікації водіїв та тренінгів для них;

• обмін інформацією та консультаціями щодо успішного досвіду держав-членів ЄС, спрямування до України ключових експертів та організація тренінгів для українських фахівців у Євросоюзі.

Мета Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у сфері вищої та професійно-технічної освіти - це досягнення Україною рівня, що є у державах-членах Євросоюзу.

Співробітництво в рамках Угоди про асоціацію призведе до:

• повноцінної участі України у єдиному європейському освітньому просторі, базованому на Болонському процесі;

• модернізації змісту освіти: впровадженні новітніх досягнень науки, оволодіння сучасними демократичним формами адміністрування;

• посилення діалогу та співпраці між студентом та викладачем чи адміністратором;

• упровадження та реалізації концепції навчання протягом життя як одного з пріоритетів європейського освітнього простору;

• посилення співробітництва між вищими навчальним закладами.

Опосередковано модернізація системи вищої освіти допоможе і розв’язанню соціально-економічних проблем. Наприклад, кращому регулюванню ринку праці. Адже що більше випускників, які отримали справді необхідні для ринку кваліфікації, то нижчий рівень безробіття. Це зменшить, зокрема, обсяги витікання робочої сили та інтелектуального потенціалу з України.

Угодою про асоціацію між ЄС та Україною передбачено широкі можливості для секторального співробітництва. Ось кілька прикладів важливих для громадян України сфер, імпульсу співпраці в яких може надати реалізація Угоди про асоціацію.

Євросоюз готовий співробітничати в цій сфері і допомагати Україні у підготовці до запровадження безвізового режиму. Тому в Угоді про асоціацію йдеться про співпрацю у сферах інституційної розбудови, незалежності правосуддя, боротьби з корупцією та організованою злочинністю, адекватного захисту персональних даних, урегулювання легальної міграції та забезпечення прав осіб, які законно перебувають на територіях сто­рін, боротьби з нелегальної міграцією, забезпечення прав біженців, реадмісії тощо. Усе це безпосередньо стосується питання лібералізації візового режиму.

Водночас у результаті виконання Україною наданих Євросоюзом умов та активної допомоги з його боку українці отримають не лише свободу пересування, а й безпечнішу країну. При цьому рух до безвізового режиму є корисним обом сторонам: для Євросоюзу Україна стає передбачуванішим та надійнішим сусідом.

Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом містить положення щодо енергетичного співробітництва. Ключовим елементом його буде поглиблення енергетичної безпеки та розвиток належної інфраструктури, посилення ринкової інтеграції. Україна підтверджує зобов’язання наближати своє енергетичне законодавство до стандартів ЄС у сфері енергетики, водночас сприяючи енергоефективності та використанню поновлюваних джерел енергії.

Водночас за належного виконання зобов’язань Україна та її громадяни отримають багато переваг. Зокрема:

• досягнення прозорості ринку газу та електроенергії, де буде реальна конкуренція між постачальниками. Це дасть споживачам менші ціни та кращий вибір;

• збільшення інвестицій у енергетичну галузь;

• скорочення споживання викопних енергоресурсів, що зменшить залежність української економіки від імпортних енергоносіїв та покращить довкілля;

• ефективне використання експортного потенціалуукраїнської енергетики;

• можливості для українських компаній виходитина внутрішній енергетичний ринок ЄС.

Підготовлено управлінням з питань внутрішньої та інформаційної політики Херсонської облдержадміністрації