26.04.17
ЗВЕРНЕННЯ Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2017 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні
до
роботодавців, профспілок, засобів
масової інформації, керівників і
працівників підприємств, установ та
організацій
Шановні
колеги!
Відповідно
до Указу Президента від 18.08.2006 №685/2006,
Всесвітній день охорони праці, 28 квітня,
визначено Днем охорони праці в Україні.
За
рекомендацією Міжнародної організації
праці девіз цьогорічного Всесвітнього
дня охорони праці – «Оптимізація
збору та використання даних з охорони
праці».
Найперспективнішою
моделлю економічного зростання України
є прискорення її інтеграції у світові
торговельно-економічні та фінансові
структури. Знайти своє достойне місце
в рейтингу розвинених країн наша країна
зможе лише завдяки функціонуванню
системи збору реальних, вірогідних,
загальновизнаних безпекових показників
трудової діяльності громадян.
Травматизм
на виробництві є важливою, але недостатньо
усвідомленою проблемою нашого суспільства,
для розв’язання якої потрібні систематичні
та всебічні зусилля. За офіційними
даними, у середньому щороку на виробництві
гинуть 400 осіб і 5 тис. травмуються,
зокрема більш ніж 1 тис. жінок. Приблизно
500 працівників стають інвалідами.
Показово,
що співвідношення показників загального
травматизму і травматизму зі смертельними
наслідками в Україні не відповідає
закономірностям, що є у світі. Частота
випадків смертельного травматизму в
Україні вища і становить майже 7% від
загальної кількості травмованих,
водночас як у країнах Заходу вона
дорівнює 0,08–0,12%. Це можна пояснити
нереєструванням значної кількості
виробничих травм. Істотні труднощі та
перешкоди виникають під час порівняння
таких статистичних даних у країнах
світу. Це зумовлено відмінностями між
законодавствами різних країн, їхніми
правилами та системами класифікації,
особливостями збору даних і підготовки
статистичної документації.
Крім
того, у статистиці виробничого травматизму
не враховано осіб, які працювали за
цивільно-правовими угодами, оскільки
ці показники потрапляють у категорію
випадків, не пов’язаних з виробництвом.
Необхідність
об’єктивної оцінки умов праці за
факторами небезпеки зумовлена в Україні
законодавчою нормою, яка зобов’язує
роботодавця інформувати працівників
про умови праці на робочому місці, в
яких вони здійснюватимуть чи здійснюють
трудову діяльність, про всі небезпечні
та шкідливі виробничі фактори, що реально
чи потенційно можуть впливати на них і
спричиняти відповідні негативні
наслідки, загрожувати їхньому життю та
здоров’ю.
Систематичний
і достовірний збір даних про стан охорони
праці і травматизм на виробництві є
об’єктивним підґрунтям для здійснення
аналізу всіх аспектів травматизму й
розроблення фахівцями заходів з
профілактики на рівні підприємств,
регіонів і держави. Оптимізація та
підвищення точності збору даних з
використанням новітніх інформаційних
систем дасть змогу чіткіше визначати
пріоритети в державній політиці у сфері
охорони праці, раціонально використовувати
людські та матеріальні ресурси й
підвищувати рівень безпеки на виробництві.
Водночас
для України важливим завданням є
налагодження системи широкого доступу
до даних про стан охорони праці, виробничий
травматизм і професійні захворювання
на рівні регіонів, фондів соціального
страхування та держави. Відкритість і
доступність такої інформації значно
підвищить ефективність використання
даних та культуру профілактики й
сприятиме створенню безпечних робочих
місць. На цьому наголошено в Глобальній
стратегії з безпеки та гігієни МОП /
ILO-OSH 2003 Global Strategy on Occupational Safety and Health,
яку Міжнародна організація праці
ухвалила 2003 року.
Фактично
в усіх країнах світу й міжнародних
організаціях дослідження (аналіз) та
оцінку ризиків для життя і здоров’я
працівників розглядають як основний
механізм профілактики виробничого
травматизму та професійної захворюваності.
Ефективне впровадження цього механізму
у вітчизняну практику управління
охороною праці можливе лише за наявності
статистичних даних, що відображають
реальний стан виробничого травматизму
в Україні. Особливо це стосується
використання кількісних методів
оцінювання виробничого та професійного
ризиків.
На
міжнародному рівні уніфікація національних
систем реєстрації й повідомлення даних
про безпеку та гігієну праці дасть змогу
зосередити спільні зусилля на виконанні
завдань, визначених у стратегії ООН Цілі
сталого розвитку 2016–2030.
Зокрема, завдання «Захищати трудові
права і сприяти забезпеченню надійних
і безпечних умов праці для всіх трудящих,
включаючи трудящих-мігрантів, особливо
жінок-мігрантів, та осіб, які не мають
стабільної зайнятості» окреслено в
Цілі 8 «Сприяння поступальному,
всеохоплюючому та сталому економічному
зростанню, повній і продуктивній
зайнятості та гідній праці для всіх».
Начальник
управління праці А. Скрипніченко
попередня
До відома керівників підприємств міста щодо легальної зайнятості та мінімальних гарантій!
наступна
Борги з виплати заробітної плати