UKR
П'ятниця 19 Квітня 2024 року subscribe_imgПідписатися на новини
kaxobka
Офіційний сайт Каховської міської територіальної громади
Версія сайту для людей з вадами слуху та зору

Оголошення


11.03.2024

На виконання Закону України від 21.03.2023 № 3005-IX «Про засудження та
заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізації
топонімії» та доручення начальника Херсонської обласної військової
адміністрації № 22 від 07 березня 2024 року перейменуванню підлягають
вулиці та провулки на території Каховської міської територіальної громади, а
саме: 42 вулиці та 4 провулки у м. Каховці; 8 вулиць у старостинських
округах громади.

Детальніше

16.02.2022

 

До уваги
фермерів та бджолярів громади!

Детальніше

14.02.2022

Оголошення щодо конкурсу з відбору суб’єктів оціночної діяльності з оцінки земельних ділянок (з метою викупу):

Детальніше

14.02.2022

До уваги фермерів та бджолярів громади!

Детальніше

10.02.2022

24 лютого 2022 року о 9:00 годині, у приміщенні Каховської міської ради (ІІІ поверх - зал засідань) відбудеться пленарне засідання двадцять шостої сесії Каховської міської ради VІІІ скликання.

Детальніше

Лічильник відвідувачів


Сьогодні539
Вчора1258
На цьому тижні4811
Минулого тижня6083
У цьому місяці19511
Минулого місяця34012
За весь період2463266
10.04.15

Воробйов Дмитро, призер конкурсу есе “Мій Шевченко”


Тарас Шевченко…З душевним трепетом пишу це святе ім’я. Частіше в грудях б’ється серце, коли його вимовляю. Він прийшов у світ, коли, ще скутий кригою, сивів у берегах Дніпро. Березень благословив першу сльозу немовляти.

Поезія Шевченка проникла в мою свідомість ще в ранньому дитинстві.

Пригадую, коли я тільки почав ходити і говорити, мама тихо читала мені його поезії. Хоч мало що розумів, та в пам’яті моїй вони залишилися назавжди.

Коли вже вчився в школі, на день народження мені подарували гарненьку збірочку «Кобзар». Притиснувши до серця, як найдорожчу святиню, щойно подаровану книжку, я, затамувавши подих, дивився в його мудрі очі на обкладинці.

Гортаю книжку.... Сторінки шурхають…Перша, друга, третя…

Перед очима постає одна картинка за другою. Переді мною, ніби наяву, постала Шевченкова Катерина. А ось «Гайдамаки», «Гамалія»- і в пам’яті зринають картини далекого минулого нашого народу, героїчні битви, сміливі походи. Далі - «Кавказ», «Єретик», «І мертвим, і живим…», «Сон». І всі твори – гірка правда про поневіряння, страждання і криваві сльози знедоленого народу.

Так міг писати тільки Шевченко!

Його творчість для мене- слава й майстерність, велич і мужність, далекоглядність і безсмертя. Щоразу, гортаючи томик Шевченка, спілкуюсь із поетом, який вказує шлях своїм віщим сном.

Цього року Україна відзначає 200-річчя великого Кобзаря. Аж не віриться: це ж два століття його віддаляє від нас, а ми й тепер радимось, розмовляємо з ним, як з нашим сучасником, і кожне його слово є для нас зрозумілим та актуальним. Ніби з небес позирає він на наше життя, бачить наші клопоти й біди, наші смутки і радощі.

Перечитуючи «Кобзаря», я із здивуванням бачу, як Тарас Григорович на кожній сторінці допомагає нам і краще вдивитись у вічну красу нашого «тихого раю», й палкіше полюбити його.

Тож, виконуймо його заповіти! Усією спільнотою зберігаймо мир на землі, не губімо красу батьківських криниць, гніздо пташине, садок вишневий коло хати. Щоб на шляхах золотіли хліба, синіли волошки в житах, усміхалося ласкаве сонце.

Помилуйте, Тарасе Григоровичу, що тривожу вашу зболілу душу, втомлене тіло, але, прочитавши ваші вірші, звернені до нас, нащадків, вирішив подякувати за теплі, сердечні, щирі слова, за те неоціненне, чим збагатили Ви мене, над чим змусили задуматись… Вірю, що ніколи не перестане дивувати мене Ваш величезний талант!

Воробйов Дмитро, призер конкурсу есе “Мій Шевченко”