15.04.15
ОВСЯНИКО-КУЛИКОВСЬКИЙ Дмитро Миколайович (23.01.1853 - 9.10.1920) - російський літературознавець, мовознавець, почесний академік
Петербурзької АН (1907). Народився у місті Каховка Таврійської губ. Його
предки були засновникамиі власниками Каховки з 1791 по 1879 роки,
вчився у Петербурзькому і Новоросійському університетах, в Празі,
Парижі. З 1882 року - приват-доцент, згодом професор Новоросійського,
Казанського, Харківського, Петербурзького університетів. Одним з перших у
Росії досліджував санскрит, водійську міфологію і філософію. Написав
низку праць з синтаксису російської мовиПослідовник школи О. Потебні. У
полі зору Овсянико-Куликовського були проблеми психології творчості.
Вивчаючи письменника, він ішов від "психологічного діагнозу" до методу.
Причину еволюції соціально-філософських ідей російського суспільства
вбачав у різниці "душевної організації поколінь".
СПЕНДІАРОВ Олександр Опанасович (1.11.1871 – 7.05.1928) - видатний
вірменський композитор, музично-громадський діяч, народний артист
Вірменської РСР (1926).Народився в містечку Каховка Таврійської губ., де
пройшли його дитячі роки. З 1877 по 1924 рік проживав у Криму. В 1895
році закінчивюридичний факультет Московського університету. Композицію
вивчав у М. Кленовського в Москві (1892-94) та М. Римського-Корсакова в
Петербурзі (1896-1900).З 1924 року жив у Єревані, де організував перший у
Вірменіїсимфонічний оркестр. Помер та похований у Єревані.Творчість
Спендіарова ґрунтується на музичному фольклорі вірменського та інших
народів. У його музичній спадщині - опера "Алмаст" (1928), дві сюїти
("Кримські ескізи", "Єреванські етюди"), симф. картина "Три пальми",
твори для голосу з оркестром, хори, романси. Творчість Спендіарова
пов’язана з українською музичною культурою. Він автор "Української
сюїти", обробок укр. народних пісень (серед них - "Заповіт" Т.
Шевченка). Оперу "Алмаст" вперше поставлено в Україні, в Одеському
оперному театрі (1932).
ЖУК Михайло Іванович (20.09.1883-1964) - українськийхудожник
і поет, професор (з 1917 року). Народився в містечку Каховка
Таврійської губ. в сім’ї робітника-маляра. Вчився .в Київській художній
школі М.І. Мурашка та Краківській академії красних мистецтв (1904 рік) у
С. Виспянського. Працював у галузі живопису, книжкової графіки, літографії,
офорту і художньої кераміки. Створив галерею портретів українських
діячів літератури та мистецтва (М. Коцюбинського, Г. Сковороди, Г.
Нарбута, Ф. Кричевського, тощо). Творам Жука властиві яскрава
декоративність, деякі риси стилізації. У 1925- 1953 роках викладав в
Одеському художньому Інституті та художній школі. Жук виступав також як
автор оповідань, віршів, казок, критичних статей та публікацій. У
Каховці по вул. Свердлова зберігся будинок, де народився М.І. Жук.
ФОМІН Євген Павлович (27.12.1910-6.11.1942) - український радянський поет. Народився у містечку Каховка Таврійської
губ. в сім’ї робітника. Рано втративши батьків, виховувався у
Каховському дитячому будинку. Закінчив робітфак при Харківському с.-г.
ін-ті (1933 рік). Перша збірка - "Поезії" (1927 рік) - видана в Херсоні.
У книгах "Ескізи", "Засідання героїв" (1932) оспівав героїзм комсомолу.
У 1935 р. вийшла поема "Мічурін". Найкращі твори Фоміна - поема
"Рафаель"(1937), "Палац" (1938) - про місце митця усуспільстві і
призначення мистецтва. У 1940 році написав поему "Василь Боженко" про
відомого героя громадянської війни. Вірші збірки "Кров за кров" (1941
рік) сповнені віри в перемогу над фашистськими загарбниками. Фомін
багато перекладав, зокрема твори О. Пушкіна, А. Міцкевича, Я. Купали, А.
Церетелі.Розстріляний фашистами у Бабиному Яру в Києві.
БАГРАЄВ Микола Георгійович(19.06.1964) - Почесний громадянин міста, Народний депутат України. Трудову
діяльність розпочав у 1987 році старшим інженером технагляду відділу
капітального будівництва агропромислового садівничого комплексу “Краса
Херсонщини”, у 1991-1994 роках працював у виконавчому комітеті
Каховської міської Ради народних депутатів, обіймав посаду голови
комітету у справах молоді. Був обраний депутатом Каховської міської Ради
народних депутатів 1 скликання (1990-1994 роки). У 1992 році
організував у Каховці щорічне проведення Міжнародного фестивалю
“Таврійські Ігри”. Засновник та Почесний президент компанії «Таврійські
Ігри», яка є організатором міжнародних фестивалів «Таврійські Ігри»
(1992-2008) та благодійного дитячого фестивалю «Чорноморські Ігри» (з
1998). З червня 2000 року – член Національної Ради України з питань
телебачення і радіомовлення, з 2002 року Народний депутат України 4-го,
5-го, 6-го та 7-го скликань. Микола Георгійович є Заслуженим діячем
мистецтв України (1997 рік), нагороджений орденом Миколи Чудотворця за
визначний вклад у примноження добра на землі, лауреат
загальнонаціональної програми “Людина року-98”, має відзнаку
Всеукраїнської акції “Лідер народної довіри” у номінації “Лідер
масштабних культурних проектів”.
ВАКУЛИЧ Олена Леонідівна(08.07.1966 – 13.06.2009) – Почесний громадянин міста, депутат Каховської міської ради, заступник
міського голови, нагороджена нагрудним знаком «Василя Сухомлинського».
Розпочала свою педагогічну діяльність вчителем історії ЗОШ № 1. У 1995
році заснувала першу в місті приватну школу і доклала всіх зусиль, щоб у
2000 році було відкрито першу в місті гімназію, яка неодноразово була
лауреатом конкурсу «100 кращих шкіл України», а з 2010 року носить її
ім’я. Ініціювала створення першої в місті громадської організації
«ДіЛО», була учасницею міжнародних проектів департаменту США в Україні
«Громадські зв’язки», Міністерства освіти Польщі «Діалог». У 2006 році
їй було запропоновано посаду заступника міського голови, а відтак –
простір для широкої діяльності. За безпосередньої участі Олени Вакулич
побачили світ путівник по Каховці та календарі, зроблені з любов`ю
до рідного міста, перша та друга книги про Каховку. Завдяки їй в місті
були започатковані фестиваль випускників «Весна надії» та байкерський
фестиваль «Тачанка», розпочато роботу по відновленню музейної експозиції
у Каховському історичному музеї, пожвавився молодіжний рух міста. Олена
Леонідівна була не просто сучасним керівником, а й справжнім взірцем
активної громадянської позиції, сприяла створенню нового обличчя освіти і
культури міста відповідно до вимог часу та суспільства.
МИКИТИН Ярослав Іванович (22.10.1943) - голова правління ПАТ “Каховський завод електрозварювального устаткування”. 40 років свого
життя він присвятив «КЗЕСО», пройшовши всі ланки виробничої діяльності.
Сьогодні завод - це підприємство, що виробляє сучасне високотехнологічне
зварювальне устаткування, яке експлуатується більш ніж у 100 країнах
світу. Ярослав Микитин відзначений різноманітними державними та
професійними нагородами, а у 2004 році «…за визначний особистий внесок у
зміцнення промислового потенціалу України, виробництво
конкурентоспроможної на світовому ринку електрозварювальної техніки,
багаторічну сумлінну працю…» Ярославу Івановичу Микитину присвоєно
звання Герой України з врученням ордена Держави. Ярослав Микитин протягом
довгих років постійно бере участь у громадському житті як депутат
обласної та міської рад. Завдяки його підтримці отримують допомогу
медичні установи, заклади освіти, ветерани, пенсіонери, молодь. Почесний громадянин міста Каховка.
СЕРГЕЄВА Надія Іванівна (24.11.1948) — Почесний громадянин міста. 32 роки керівник народного ансамблю танцю «Надія» міського Палацу культури «Меліоратор» відділу культури і туризму Каховської міської ради. У 1996 році за вагомий особистий внесок у примноження національних
духовних надбань, високий професіоналізм та збереження і розвиток
духовних надбань Херсонщини Сергеєвій Н.І. було присвоєно звання
Заслужений працівник культури України. ЇЇ
танцювальні колективи “Надія” та “Радість” є одними з кращих колективів у
Херсонській області. За її активним творчим сприянням у місті
проводяться: Всеукраїнський фестиваль-конкурс авторських хореографічних
творів “Верховинця степова криниця”, відкритий конкурс хореографічних
колективів ім.Т.Ерліх “Весняний розмай”. Надія Іванівна
режисер-постановник масштабних іміджевих культурно-мистецьких заходів
міста. Народний ансамбль танцю “Надія” під керівництвом Н.І.Сергеєвої є
постійним учасником фестивалю національних культур “Таврійська родина”,
мистецьких фестивалів в Туреччині, Словаччині, обласних
фестивалів-конкурсів “Таврійське перевесло”, “Слов`янське коло”, “Чорноморські ігри”, “Джерело талантів” та інших. З 2011 року
активні учасники культурних програм Міжнародного туристичного форуму, а у
2013 році володарі Гран-Прі обласного фестивалю дитячої творчості
“Таврійська хвиля”. Надію Іванівну - як
фахівця і режисера-постановника добре знають не тільки в місті Каховка,
Херсонській області, а й далеко за межами України. Креативність,
невичерпна енергія вражають провідних хореографів. Свої вміння і навички
вона залюбки передає учням і сьогодні вони знані хореографи-педагоги в
Україні.