09.12.2020

Сьогоднішня дата була обрана у зв’язку з тим, що в цей день в 1948 році була прийнята Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. Мета Дня - підвищувати обізнаність світової громадськості про саму Конвенцію, а також належним чином вшановувати пам’ять людей, які стали жертвою геноциду та недопущення подібних злочинів надалі. Приймаючи цю резолюцію без голосування, всі 193 держави-члени тим самим підтверджують, що кожна окрема держава є відповідальною за захист свого населення від геноциду, що така відповідальність передбачає запобігання цьому злочину, зокрема й підбурювання до нього.
Фундатором дослідження геноциду був Рафал Лемкін. Саме він і запровадив цей термін у 1943-му році. У преамбулі до Конвенції про геноцид зазначається, що випадки геноциду мали місце протягом всієї історії людства, але терміна «геноцид» не існувало, доки Лемкін не ввів його і на Нюрнберзькому судовому процесі не почалося переслідування осіб, винних у Голокості, який Організація Об’єднаних Націй визначила як злочин геноциду в рамках міжнародного права в Конвенції про геноцид.
Упродовж останніх 100 років до найчисельніших жертв геноцид призвів на територіях тоталітарних політичних режимів. Стосовно української людності політика геноциду й етноциду активно здійснювалася у ХХ ст.
Масштаби, кількість жертв, вплив наслідків Другої світової війни не дозволяють забути про неї і зараз. Адже вона торкнулася практично кожної нашої сім’ї, залишила свій болісний слід в кожному серці людей, які воювали і пережили її, їхніх дітей і онуків.
13 пам’ятників та пам’ятних знаків увічнюють події Другої світової у Каховці. Серед них - місця масових розстрілів мирного населення у протитанковому рові (зараз на цьому місці памятник жертвам нацизму), пройняті тугою та болем сторінки жахливих злочинів нацистів на хуторі Терни (поза межами міста знаходиться памʼятник на місці масових страт єврейського населення) http://kakhovka-rada.gov.ua/ua/obelisk_na_bratskij_mogili_zhertvam_natsizmu/
http://kakhovka-rada.gov.ua/ua/movchaznij_krik/
Страшною сторінкою залишаються в нашій генетичній памʼяті роки голодоморів. Українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Свідчення каховчан-очевидців цих подій, які пережили жахи голодомору зберігаються у «Книзі памʼяті жертв голодомору 1932-1933 років. Херсонська область». Кров застигає, коли читаєш спомини Олександри Трохимівни Беляєвої, Поліни Семенівни Лівшиц, Варвари Леонтіївни Туржавської, Надії Іванівни Єременко, Ніни Григорівни Дорош...
День депортації кримських татар - день трагедії і скорботи корінних народів Криму. Примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР було розпочате НКВС 18 травня 1944 року. У результаті цих дій загалом було депортовано 191 044 кримських татар, що в подальшому призвело до насильницької загибелі 46% народу. Сучасні інтерпретації більшості науковців та істориків класифікують цю масову депортацію цивільних осіб як злочин проти людства, етнічну чистку та акт «етноциду», тобто навмисного стирання ідентичності і культури нації. Промовистою ілюстрацією лиха депортації є спогади тих, хто вижив, та нечисленні фотографії, що дбайливо зберігалися депортованими родинами. Кримські татари в місцях спецпоселень після депортації в 1944 році, архівні фото http://www.memory.gov.ua/news/krimski-tatari-v-mistsyakh-spetsposelen-pislya-deportatsii-v-1944-rotsi.
Ці жахливі уроки історії не мають строку давності. Памʼятайте та передавайте цю пам’ять дітям, щоб дорослішаючи, вони не стали ні катами, ні жертвами, ні байдужими спостерігачами.