12.05.2015

Це був не похід, це була велика пригода. Так назвав нашу мандрівку наймолодший учасник, юний козак з куреня «Лицарі сонця» з Кам’янки, Тарас Меркулов. 8-го травня наша козацька група в складі семи козаків та єдиної берегині - Вікторії Богачук стартувала Каїрською балкою, за день пройшли 30км.: де по ґрунтовці, де по тропах, а де і без усяких доріг. Надвечір, вже під проливним дощем, дійшли до села Лопатки Горностаївського району і розмістилися на ночівлю, завдяки допомозі місцевого козака Івана Триндюка, в сільському клубі, на долівці. Вранці, подякувавши за гостинність, зробили ще невеличкий 3-х кілометровий перехід до військового меморіального кладовища на хуторі Соломки. Самого хутора давно немає, залишилася тільки назва. І шість продовгуватих могил, в яких поховано 3620 бійців і командирів Червоної Армії, які загинули на Лепетихському плацдармі в кінці 1943- початку 1944 років. Готуючись до походу прочитали багато літератури про події Великої Вітчизняної в цих місцях, поспілкувалися з членами пошукового клубу «Каховка»...
І от ми на місці. Вражає кількість поставлених на могилах маленьких пам’ятників, вмурованих табличок, тощо. Люди і зараз продовжують пошук своїх рідних, загиблих на тій війні, приїжджають звідусіль і увічнюють імена. У школі села Червоноблагодатне зберігається Книга Пам’яті, в яку внесено імена всіх похованих на хуторі Соломки, яких вдалося ідентифікувати. На День Перемоги з’їжджаються і родичі загиблих тут бійців. Ми зустріли тут Героя Соціалістичної праці з Коробків А.І. Кулика, тут похований його батько; дівчина Люба з Любимівки розповіла нам історію, як довго шукали могилу свого родича Юхима Кушнеренка і знайшли саме тут. І як добре, що Червоноблагодатненська сільська рада зберігає це кладовище і кожен рік організовує тут 9-го травня урочисті заходи.
Вклонившись загиблим і покуштувавши поминального кулішу, продовжили свій шлях. Пройшовши ще кілька кілометрів, піднімаємося на висоту Адамяна, названу в честь героїчного сина армянського народу загиблого тут. Його сім’я переселилася з Арменії в Україну і в селі Князегригорівка Великолепетиського району проживає донька старшого лейтенанта Акопа Адамяна.
А заключним акордом цієї подорожі стала для нас зустріч на степовій дорозі з молодими реконструкторами з села Князегригорівка, які в формі червоноармійців їхали вп’ятьох на мотоциклі часів війни під українським прапором і співали «Катюшу».

Фотографії Миколи Огданця

Фото: