UKR
Понеділок 11 Грудня 2017 року subscribe_imgПідписатися на новини
kaxobka
Офіційний сайт територіальної громади міста
Версія сайту для людей з вадами слуху та зору

ЄДИНИЙ ДЕНЬ ІНФОРМУВАННЯ 18.04.2014


22.04.2014

   Сепаратизм – загроза незалежності і цілісності України.
Сучасний конфлікт навколо європейського геополітичного вибору України надзвичайно актуалізував потребу визначення сепаратистського потенціалу, чинників та механізмів його формування, загроз національній безпеці Українській держави.

Сепаратизм (від лат. separatio – відокремлення) – це прагнення окремих груп населення чи організації до відокремлення, відособлення; рух за надання частині держави права автономії або за її повне відокремлення й створення нової держави.
Цей загрозливий процес активізується в певних умовах, під впливом різних груп факторів, пов’язаних із політичною та соціокультурною трансформацією суспільства, істотним ослабленням або посиленням центральної влади.
Враховуючи те, що сепаратистські рухи активізуються тоді, коли загальне соціально-економічне становище в країні різко змінюється і (або) коли настає політична нестабільність, жодна з країн не гарантована від загрози сепаратизму, включаючи високорозвинені й багаті.
Національний інститут стратегічних досліджень акцентує увагу на тому, що потенціал сепаратизму залежить передусім від потужності регіональної спільноти, у середовищі якої поширюються чи можуть поширюватися сепаратистські настрої. Йдеться як про її чисельність, так і про привабливість відповідної ідентичності; наявність спільних інтересів, відмінних від інтересів решти населення країни; існування помітних мовних, культурних, конфесійних особливостей, обумовлених історією регіону. Досить часто формуванню такої спільноти сприяє існування тих чи інших географічних бар’єрів, що ускладнюють комунікації всередині держави (водні перешкоди, гори тощо), як приклад – півострів Крим в Україні.
Нарешті важливим чинником активізації сепаратистських практик є наявність зовнішніх союзників сепаратистів та їх відносна сила порівняно з державою, де існує сепаратистський рух. Зовнішні союзники здатні стати джерелом ресурсів, надавати політичну та інформаційну підтримку, здійснювати дипломатичний, економічний чи навіть військовий тиск на користь сепаратистів.
На жаль, таким зовнішнім джерелом поширення сепаратистських процесів в Україні стала Російська Федерація, країна з якою українців пов’язують давні історичні і культурні зв’язки.
Після виснажливого протистояння на Майдані і боротьби з диктаторським режимом зовнішня агресія Росії спричинила фактичну втрату Україною Криму. Підбурюючи сепаратистські настрої серед кримського населення, порушуючи внутрішні закони України та міжнародні нормативно-правові акти, використовуючи збройні сили, Російська Федерація анексувала територію Кримського півострова (анексія – насильницьке приєднання, загарбання однією державою всієї (або частини) території іншої держави).
Але, як наголосив в.о. Президента України, Голова Верховної Ради України О.Турчинов, висловлюючи позицію українського суспільства, «Крим був, є і буде українською землею!».
Рішенням Конституційного суду України у справі за поданнями виконуючого обов’язки Президента України, Голови Верховної Ради України  та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини було визнано неконституційним проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим як такого, що порушує принципи реалізації державного суверенітету в країни, засади конституційного ладу, територіальної організації та здійснення  державної влади в Україні.
Світова спільнота також категорично засудила анексію Криму Росією. Так, 25 березня 2014 року Конгрес Ради Європи відбулися ухвалив Декларацію, в якій дав чітку оцінку діям Росії, визначивши їх як «російську анексію Криму та м.Севастополь», а також висловив підтримку новій легітимній владі України, зокрема у її зусиллях, спрямованих на посилення демократії, захисту прав громадян України та національних меншин, забезпечення конструктивного діалогу між усіма політичними силами. У Декларації, зокрема, підкреслюється, що Крим вже мав доволі високу ступінь автономії у складі України, яку можна було б посилити після проведення консультацій з українськими органами влади. Члени Конгресу – представники муніципальних та регіональних органів всієї Європи – наголосили, що так званий референдум в АР Крим та м. Севастополь не лише не відповідав українському та міжнародному законодавству, а й був проведений без дотримання мінімальних демократичних гарантій, притаманних будь-якому голосуванню. Таким чином, орган Ради Європи, який відповідає за розвиток місцевої демократії в Європі та здійснює експертний супровід всіх місцевих виборів на європейському просторі, не залишив жодного шансу твердженням про законність референдуму і легітимність перегляду кордону між Росією та Україною.
Крім того, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із засудженням дій Росії щодо приєднання Криму. «Асамблея рішуче засуджує російську військову агресію й анексію Криму, що відбулася за нею, що є явним порушенням норм міжнародного права, зокрема положень Статуту ООН, Гельсінського акта ОБСЄ і статуту та основних правил Ради Європи», – йдеться в резолюції. На думку асамблеї, «жоден з аргументів, які використовує Російська Федерація для виправдання своїх дій, не відповідає дійсності». У резолюції стверджується, що ультраправі сили не захоплювали центральну владу в Києві, «й не було ніякої безпосередньої загрози для прав етнічної російськомовної меншини в країні, зокрема, й навіть особливо, в Криму». «Асамблея вважає, що прагнення до відділення (Криму) та приєднання до Російської Федерації ініціювала і спровокувала російська влада під прикриттям військового втручання», – йдеться в документі.
27 березня 2014 року прийнято Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН про підтримку територіальної цілісності України. У документі заявляється про невизнання кримського «референдуму», а також міститься заклик до всіх держав, міжнародних організацій та спеціалізованих установ не визнавати ніяких змін статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на підставі вищезазначеного референдуму і утримуватися від будь-яких дій або поведінки, які можуть бути інтерпретовані як визнання будь-якої зміни статусу.
Враховуючи потужний потенціал впливу (як політико-економічний, так і суто військовий) можливість масштабної підтримки сепаратистських проявів в Україні з боку Російської Федерації залишається найбільшим потенційним ризиком для національної безпеки. Адже політико-ідеологічна підготовка такої діяльності ведеться постійно. Наприклад, у своїй книзі «Основи геополітики» відомий українофоб О.Дугін пропонує розділити Україну на три-чотири частини. В свою чергу одіозний російський політик В.Жириновський неодноразово заявляв, що необхідно переважну частину України приєднати до Росії, а Галичину або віддати Польщі, або перетворити на буферну зону між Росією та Європою під виразним російським контролем. Обговорюється й осетино-абхазький сценарій розколу України. На жаль, такі ідеї в Росії не поодинокі.
Сучасні тривожні події у Донецькій, Луганській та інших південно-східних регіонах України лише підтверджують загрозу російської агресії, розпалювання сепаратистських настроїв.
Звертаючись у зв’язку з цим до народу України, в.о. Президента України, Голова Верховної Ради України О.Турчинов наголосив, що «агресор не зупинився і продовжує організовувати заворушення на Сході країни. Це не війна між українцями. Це штучно створена ситуація протистояння, яка має на меті послаблення та знищення самої України. Але, врешті, це послаблює наших ворогів. Росію сьогодні засуджує весь цивілізований світ».
Із відповідною заявою до міжнародної спільноти виступило Міністерство закордонних справ України. «У східних областях України російські спецслужби та диверсанти розпочали перехід до широкомасштабної сепаратистської операції з метою захоплення влади, дестабілізації становища із загрозою для життя громадян України, а також відокремлення цих регіонів від нашої держави. Захищаючи життя людей, територіальну цілісність і безпеку держави, Рада Національної безпеки і оборони України прийняла рішення здійснити антитерористичну операцію проти розгорнутого замаху на нашу державу. В Міністерстві закордонних справ України є всі необхідні конкретні докази причетності спеціальних служб Росії до сепаратистського заколоту і захоплення державних установ на сході України», - повідомляється у заяві.
Крім того, Прем’єр-міністр України А.Яценюк у зверненні до мешканців південних і східних регіонів підкреслив: «На превеликий жаль, Крим не єдиний регіон єдиної і неподільної України, де зовнішні сили намагаються дестабілізувати ситуацію, розпалити штучні конфлікти, організувати безлади і спровокувати збройну агресію ззовні під приводом нібито захисту прав російськомовних. Правоохоронними органами зібрані переконливі докази причетності російських спецслужб до організації безладів на Сході нашої країни. Є й затримані диверсанти». Він також заявив, що мешканців Півдня і Сходу країни не повинні хвилювати мовні питання, оскільки в.о. Президента України, Голова Верховної Ради України О.Турчинов вирішив залишити в силі мовний закон, прийнятий у 2012 році. Цей акт, як і раніше працює. Російська мова, згідно із законом, у всіх областях, де переважають російськомовні, має статус де-юре регіонального, а фактично офіційної мови з такими ж можливостями і правами, як і в українського. Гарантії для російської мови окремим рядком прописані у статті 10 Конституції. Ніхто не робить замах на право громадян вільно використовувати російську мову.
Коментуючи ініціативи щодо зміни унітарності Української держави, А.Яценюк наголошує, що «Уряд категорично не сприймає заклики щодо федералізації України, тим більше, коли такі заклики лунають від Міністерства закордонних справ іноземної держави». Український Уряд сповідує принцип децентралізації влади, який передбачає «право кожної людини впливати як на центральну, так і місцеву владу і визначати місцеву владу в себе в регіоні, а не в Києві», зокрема, шляхом ліквідації державних адміністрацій, передачі повноважень місцевим органам влади і виконавчим комітетам, які формуються на місцях.
Разом з тим, в.о. Президента України, Голова Верховної Ради України О.Турчинов не виключає можливості проведення всеукраїнського референдуму про цілісність держави разом з президентськими виборами, якщо Парламент прийме відповідне рішення. Він переконаний, що «переважна більшість українців висловиться за неділиму, незалежну, демократичну й унітарну Україну». «Сьогодні українці, які проживають в усіх регіонах, готові захистити свою країну, дати відсіч агресору, який зазіхає на нашу територіальну цілісність», - наголосив О.Турчинов.
Останнім часом Російська Федерація все активніше намагається представити міжнародній спільноті прояви сепаратизму в Україні як законне право жителів регіонів відстоювати свої інтереси. Такі наміри прокоментувало Міністерство закордонних справ України: «Останніми днями у риториці офіційних представників Російської Федерації спостерігаються немислимі спроби виправдати сепаратизм в Україні. Нам закидають нібито «подвійні стандарти», намагаючись порівнювати події Євромайдану та нинішні сепаратистські акції на півдні і сході України, у тому числі в Автономній Республіці Крим. Шкода, що російські чиновники, які проводять такі паралелі, не розуміють очевидних відмінностей.
По-перше, під час подій Євромайдану люди повстали і вмирали під Державним прапором України; натомість інспіровані російською стороною нинішні події на півдні та сході, не кажучи про злочинну окупацію Автономної Республіки Крим, відбуваються під знаменами чужої держави та супроводжуються наругою над українськими державними символами.
По-друге, протестувальники під час Євромайдану виступали за єдність і територіальну цілісність Української держави; сепаратисти в Криму, на півдні і сході України прагнуть розколоти нашу державу на догоду Кремлю; вони ретранслюють вимоги та гасла, які озвучуються офіційними представниками Російської Федерації, що явно вказує на те, хто насправді інспірує та керує ними.
По-третє, протестувальники під час Євромайдану відстоювали європейське демократичне майбутнє України, в якому немає місця корупції, свавіллю чиновників та правозахисних структур, здирництву, нехтуванню правами і свободами громадян, незалежно від їх національності, віросповідання та мови спілкування; натомість сепаратисти в Криму, на півдні і сході України вкидають мешканців цих регіонів у прірву минулого – деградації, безправ’я, корупції, злиднів, у світ «совка».
Насправді ж те, що робить сьогодні Росія на півдні і сході України, є спробою за будь-яку ціну утримати Україну у сфері свого впливу.
Російська сторона ніяк не бажає зрозуміти та змиритися з тим, що громадяни України, крім, можливо, купки проплачених сепаратистів та їх поплічників, не хочуть жити у світі минулого, в який нас штовхає Москва. Справжнім прагненням українського народу є побудова сучасної держави на основі загальносвітових та європейських демократичних цінностей.
Про це свідчать численні незалежні соціологічні опитування.
Громадяни України і на сході, і на заході нашої держави, в тому числі етнічні росіяни, апелюють сьогодні до керівництва Росії не намагатися «захищати» їх права, оскільки «страшилки про утиски російськомовного населення в Україні – це ніщо інше як видумки російської пропаганди і тих, хто на неї працює».
Українці хочуть жити в мирі з Росією, мати з нашими сусідами дружні, партнерські та рівноправні відносини. Переконані, що насправді цього прагнуть і більшість росіян.
Віримо, що російська сторона врешті дійде розуміння, що європейська демократична Україна – це насправді не загроза для Росії, як це зараз очевидно сприймають у Кремлі.
Європейська демократична Україна є в інтересах як українського, так і російського народів.
Європейська Україна як надійний і передбачуваний партнер – це гарантія стабільності та безпеки для Російської Федерації на західному напрямку, це – нові можливості для розвитку взаємовигідного двостороннього та багатостороннього співробітництва, в якому обопільно зацікавлені і українці, і росіяни.
Якщо керівництво РФ насправді бажає добра та кращого майбутнього для власного народу, то має негайно здійснити кроки з метою деескалації ситуації в Україні та нормалізації українсько-російських відносин, зокрема, припинити підривну та провокаційну діяльність в нашій державі, окупацію Автономної Республіки Крим та відкликати війська від кордону з Україною».
У зв’язку із ситуацією, що склалася в Криму та інших регіонах України, поширенням фактів сепаратизму, посяганням на територіальну цілісність та недоторканість України, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України». Згідно з ухваленим законом, умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій будуть каратися позбавленням воли на строк від трьох до п’яти років (раніше обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк). Крім того, мінімальний строк позбавлення волі у якості покарання за державну зраду підвищений з 10 до 12 років, за диверсію – з 8 до 10 років, шпигунство – з 8 до 10 років. Також у Кримінальний кодекс вводиться стаття про «перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань». Згідно з нею, перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років. Такі ж дії, що призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків каратимуться позбавленням волі на строк від 8 до 15 років. У той же час посилюється відповідальність за захоплення транспортних установ або підприємств – згідно з законом, такі дії каратимуться позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років (раніше – позбавленням волі на строк від двох до п’яти років).
Отже, сепаратистські процеси є негативними для Української Держави в цілому: порушується механізм функціонування політичної системи, падає легітимність центральної влади, загальнодержавна політика переживає кризу. Сепаратизм, створюючи загрозу державному суверенітету, підриває територіальну цілісність, порушує принципи геополітичної безпеки держави, знижує її міжнародний престиж тощо.
Очевидно, що Євромайдан викликав кристалізацію ціннісного та територіального сепаратизму різних регіонів України, котрі стимулюватимуться державними та громадськими організаціями сусідньої країни. Як зазначають у Національному інституті стратегічних досліджень, Росія хоче мати геополітичний тил із економічно слабких і політично поступливих країн. Етнічний сепаратизм, таким чином, матиме меншу потугу, ніж він мав до цього. Натомість ціннісний та територіальний сепаратизм може виконувати технологічну функцію демонтажу України як цілісної унітарної держави.
Безпосереднім приводом для формування протестних Євромайданів була непродумана і слабко аргументована урядова політика «човникової дипломатії» між Росією та Заходом, представлення євроінтеграції спочатку як чергового «світлого майбутнього», а потім як суцільних «економічних загроз». Хоча головною причиною виникнення Євромайданів є соціально-економічна нерівність, колосальний розрив у статках між багатими і бідними, небажання громадян, особливо молоді, жити в корумпованій олігархічній державі.
Традиційно спори про сепаратизм загострюються напередодні парламентських або президентських виборів. Тому є підстави розглядати сепаратистські рухи в контексті виборчих технологій і розробок політтехнологів, у тому числі і в перспективі наступних президентських виборів.
Головну загрозу цілісності України становить зараз територіальний сепаратизм, найбільш артикульований у Криму та південно-східних областях країни.
У Херсонській області, на відміну від згаданих регіонів, прояви сепаратистських намірів носять мінімальний характер і не отримують щонайменшої підтримки.
Це знаходить підтвердження у зверненні обласної ради, яка, не дивлячись на різну політичну палітру, засудила прояви сепаратизму, виступила за єдність і неподільність України. Не менш переконливою позицією облради було голосування за виділення не менш ніж 1 мільйона 700 тисяч гривен на підтримку людей, що переселяються на Херсонщину з Криму (для обласного бюджету це значні кошти і відчутні витрати). Також обласна рада виділила приміщення для розміщення прикордонних військ, передислокованих з АР Крим. Жодної полеміки з приводу того, чи потрібно це робити, не відбувалося.
Останні події продемонстрували високий рівень консолідації жителів області, які виступають за збереження єдиної незалежної України. У Херсоні, в інших населених пунктах регулярно проходять чисельні акції на підтримку територіальної цілісності нашої держави, проти сепаратизму та військової агресії з боку Росії. Учасниками таких мирних зібрань стають люди різного віку, соціального статусу, національностей, вірувань або поглядів, яких об’єднує спільне прагнення жити у вільній, цілісній і демократичній країні.
Висока громадянська позиція жителів краю стала на заваді можливим сепаратистським планам. На відміну від інших, наближених до Херсонської області регіонів, на Херсонщині не допущено кривавих протистоянь, захоплень адміністративних або соціальних будівель. Небайдужі громадяни надають активну підтримку Збройним Силам України, Державній прикордонній службі України, місцевим органам влади, правоохоронним органам у забезпеченні охорони громадського порядку, надійного захисту кордонів області та стратегічних об’єктів життєдіяльності.
Зокрема, функціонує обласний координаційний громадський центр допомоги українським військовослужбовцям, створено громадське формування з охорони громадського порядку та державного кордону «Добровільна народна дружина самооборони Херсонської області», а також його підрозділи в районах і містах області.
Незважаючи на складну ситуацію в країні, на Херсонщині продовжується нормальне, повноцінне життя.
Чітко за графіком проводиться посівна кампанія. Розпочато активну підготовку до курортного сезону. Ведуться активні переговори з українськими та іноземними авіаперевізниками, зокрема Turkish Airlines (Туреччина), щодо налагодження відповідних рейсів. Проводяться численні зустрічі з представниками дипломатичного корпусу та міжнародних організацій щодо налагодження співпраці з метою розвитку і модернізації області у контексті наближення до європейських стандартів, забезпечення стальної ситуації у регіоні.


Підготовлено управлінням з питань внутрішньої та інформаційної політики Херсонської облдержадміністрації