08.10.2021

Пропонуємо вашій увазі розроблені Головним управлінням Держпродспоживслужби в Херсонській області — пам`ятку та рекомендації щодо знешкодження мишоподібних гризунів на територіях сільськогосподарських угідь.

ПАМ’ЯТКА

«Виявлення, облік та заходи регулювання чисельності мишоподібних гризунів на посівах сільськогосподарських культур»

Мишоподібні гризуни – збірна назва дрібних шкідливих гризунів родини хом’яків (Cricetidae) і мишей (Muridae). Найпоширеніші та найнебезпечніші в посівах — полівки (звичайна і гуртова). Також зустрічаються курганчикова та польова миша. Шкодочинність полівок дуже висока. На окремих полях за неправильного або несвоєчасного регулювання чисельності гризунів втрати зерна озимої пшениці можуть досягати 35–40 %. Харчуючись рослинами пшениці, полівки утворюють на посівах «плішини».

Щоб ефективно захистити посіви від мишоподібних гризунів, важливо визначити домінуючі види та їх чисельність. Застосовуючи родентициди, слід враховувати видовий склад гризунів, пори року, особливого значення надаючи домінуванню шкідників на кожному полі.

Щоб визначити потребу в обробках, слід знати чисельність мишей на кожному полі. Для цього підраховують кількість колоній і нір на прямолінійних маршрутах по діагоналі поля 1000 м завдовжки (1200 чоловічих або 1400 жіночих кроків) та 5 м (0,5 га) завширшки за малої кількості гризунів. На кожному полі до 200 га закладають один маршрут або ділянку. У другій половині дня притоптують усі виходи в колоніях, а вранці наступного дня підраховують відкриті виходи та визначають кількість жилих колоній і нір.

Якщо на одному гектарі посівів щільність мишоподібних гризунів досягає 3–5 і більше жилих колоній, то необхідно негайно приступити до їх знищення. Провести винищувальні заходи потрібно вчасно і у короткий термін. Найефективнішим і найекономічнішим способом боротьби з гризунами є застосування родентицидів. 

Нагадаємо, що використовувати можливо лише ті препарати, які дозволені до використання в Україні! У Державному реєстрі дозволених до використання пестицидів і агрохімікатів представлені як хімічні так і біологічні родентициди. Ознайомитися з даним реєстром можна на офіційному порталі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

Застосування біологічних та хімічних принад у боротьбі з мишоподібними гризунами дієві тільки при температурі повітря не вище 20-25о С. Бактерії тифу гинуть при високих температурах, а застосування хімічних родентицидів не є ефективним у зв’язку з тим, що у шкідника є достатня харчова база. Чисельність загиблих тварин не перевищує 10-12%, що при високому потенціалі плодючості шкідника майже непомітно.

Тому на сьогодні найефективнішім при температурах повітря вище 20-25о С є використання агротехнічних заходів боротьби. І оскільки мишоподібні гризуни облаштовують свої гнізда на глибині 15-35 см, для боротьби з ними бажано проводити оранку з оборотом скиби на глибину 25–30 см. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок, і при цьому гине близько 70–75% гризунів.

Систематичне обстеження, вчасний захист полів від мишоподібних гризунів забезпечать збереження посівів та урожаю озимих культур.

Надалі, найнесприятливішими чинниками, які будуть спричиняти загибель гризунів, є випадання надмірної кількості опадів, різкі перепади температур, утворення льодової кірки на полях, різкі зимові відлиги з таненням снігу й заливанням нір.

Важливо! До роботи з пестицидами та агрохімікатами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами. і агрохімікатами.

Під час проведення захисних заходів від мишоподібних гризунів слід чітко дотримуватися регламентів застосування таких препаратів, інструкцій щодо їх використання, державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.

Звертаємо вашу увагу на те, що згідно розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 15.07.2021 року № 592 «Про заборону застосування на території Херсонської області в межах 40-кілометрової зони Біосферного заповідника «Асканія –Нова» ім. Ф.У. Фальц-Фейна НААН України родентицидів з діючою речовиною бродіфакум».

У разі виникнення питань за консультативною допомогою звертайтесь до Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Старообрядницька, 34, тел. (0552) 26-36-13.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО БОРОТЬБИ З МИШОПОДІБНИМИ ГРИЗУНАМИ

Мишоподібні гризуни – збірна назва дрібних шкідливих гризунів родини хом’яків (Cricetidae) і мишей (Muridae). Ця група об’єднує багато родів і видів гризунів, які відрізняються між собою розміром і формою тіла, будовою зубів, характером живлення, розмноженням та іншими ознаками.

Всі вони живляться рослинним кормом, дуже плодючі, здатні мігрувати з одного поля на інше в пошуках їжі. Щороку мишоподібні гризуни заселяють сільськогосподарські угіддя і створюють загрозу пошкодження посівів зернових культур, багаторічних трав, просапних і овочевих культур, а також плодових насаджень.

В останні роки внаслідок застосування поверхневого обробітку ґрунту або використання технологій No-till, нехтування зяблевою оранкою та втрат врожаю при збиранні спостерігається масове розмноження гризунів. Оскільки мишоподібні гризуни облаштовують свої гнізда на глибині 15-35 см, для боротьби з ними бажано проводити оранку з оборотом скиби на глибину 25–30 см. Оранка на таку глибину сприяє руйнуванню гнізд і кормових камер полівок, і при цьому гине близько 70–75% гризунів.

Застосування біологічних та хімічних принад у боротьбі з мишоподібними гризунами дієві тільки при температурі повітря не вище 20-25 ^о С. Бактерії тифу гинуть при таких температурах, а застосування родентицидів не є ефективним у зв’язку з тим, що у шкідника є достатня харчова база. Чисельність загиблих тварин не перевищує 10-12%, що при високому потенціалі плодючості шкідника майже непомітно.

Тому на сьогодні найефективнішім є використання агротехнічних заходів боротьби.

Бактерії мишачого тифу мають сувору специфічність для мишоподібних гризунів і безпечні для людини, тварин та птахів. З моменту зараження до появи перших ознак захворювання (інкубаційний період), у мишей і полівок проходить від 3 до 6 діб. Перша ознака захворювання – неспокій, гризуни можуть залишати заселені місця, потім стають млявими, втрачають інстинкт самозахисту і самозбереження - слабко реагують на наближення людини. Надалі стають малорухливими, впадають в стан заціпеніння і гинуть. Тривалість захворювання становить від 5 до 16 днів, а іноді смерть настає через більш тривалий час – до 30 днів. Епізоотія серед гризунів триває від 1 до 2 місяців і поступово згасає. Норма використання –3- 5 г в нору або 1,0- 2,0 кг/га на зернових культурах, пасовищах, садах та 3,0-4,0 кг/га у посівах багаторічних трав. Для летального ефекту гризуну достатньо з’їсти 1-2 зернини. У місцях сезонного скупчення гризунів, за умови високої чисельності мишоподібних гризунів, швидко спалахує епізоотія і створюються стійкі вогнища інфекції, за рахунок контактів хворих зі здоровими особинами. Ніякого відлякувального ефекту бактеріальна принада не викликає.

Ефективним у боротьбі з гризунами також є застосування родентицидів, дозволених до використання в Україні згідно Переліку пестицидів і агрохімікатів.

Більшість хімічних засобів для боротьби із гризунами – це приманки, що потребують попереднього приготування. Працювати з ними слід дуже обережно, дотримуючись техніки безпеки.

До роботи з пестицидами допускаються особи, що пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку та мають відповідні посвідчення, допуск та наряд на виконання робіт з пестицидами.

Виконання роботи з пестицидами і агрохімікатами особами,  які не мають допуску   ЗАБОРОНЕНО!!!

Допуски (посвідчення) видаються посадовими особами управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області на підставі отриманих заяв на проведення навчання після проведеної спеціальної підготовки та медичної книжки (довідки) з висновком медичної комісії про відсутність протипоказань за станом здоров’я працівника. Допуски (посвідчення) видаються безкоштовно.

Адміністрація підприємства, установи, організації, господарства зобов’язана надавати в розпорядження працюючих з пестицидами засоби механізації, спеціальний одяг і спецвзуття, засоби захисту рук, органів дихання, зору, проводити навчання з охорони праці.

Готувати і застосовувати отруєні принади дозволяється тільки спеціально підготовленим бригадам, за рецептурою та у відповідності з інструкціями зазначеними на етикетці до препарату.

Споживання гризунами харчової основи отруєних приманок в значній мірі залежить від складу і великої кількості кормів в звичних для них умовах проживання.

Отруєна харчова приманка (отрутоприманка) - суміш отрути з харчової основою. Для додання певних властивостей (форми, кольору) до складу отруєних харчових приманок можуть бути додані допоміжні компоненти: парафін - для стійкості у вологих умовах; люмінофори та барвники - для виділення і застереження; атрактанти - для приваблення і інші. Отруєні харчові приманки для різних видів гризунів слід підбирати з урахуванням їх харчових переваг.

На об’єктах з однорідною кормовою базою найбільш бажаною є харчова основа, яка поповнює нестачу окремих компонентів раціону гризунів. На площах, де шкідник харчується їжею, до складу якої входять насамперед вуглеводи спостерігається нестача, насамперед, білка. А тому до складу харчових принад можна додавати м’ясний або рибний фарш, сало, сир, подрібнені бобові культури, горіхи.

Стандартні рецепти готуються в спеціальному приміщенні, що має спеціальні пристрої для змішування їх компонентів. Отруєні приманки рекомендується використовувати в день виготовлення. Заготовлювати приманки на основі продуктів про запас, особливо влітку, не слід, тому що вони швидко псуються. Принади з каші, хліба з м’ясним або рибним фаршем приваблює шкідника влітку 1-2 доби. Варені овочі, фрукти, різана морква в умовах тепла й вологості привабливі не більше 3 діб. Принади з зерна, крупи, цукрової крихти з додаванням рослинної олії зберігають здатність для вживання влітку до 4-5 діб.

В якості харчової основи, в складі отруєних харчових приманок з використанням отрут гострої дії, рекомендується застосовувати такі продукти і їх суміші:

- для польових, лісових мишей - дрібно розкришений хліб з 3% рослинного масла; кашу; суміш дрібноподрібнених круп (пшениці, вівсянки, ячменю, проса) з додаванням соняшникової або іншої олії; злегка підсмажене подрібнене зерно або борошно;

- для полівок - подрібнену моркву, стиглі помідори, кавуни та інші овочі і фрукти, воду з цукром, згущеним молоком, пиво.

В основі родентицидів хімічного походження дозволених до використання в Україні є такі діючі речовини: бродіфакум, флокумафен, бромадіолон - це отрути антикоагулянтної дії, які при потраплянні в організм гризунів порушують утворення вітаміну К₁, за участю якого виробляються білки протромбінового комплексу. Гризуни, поїдаючи отруєну приманку, отримують смертельну дозу препарату протягом 1-2 діб. Через добу після вживання летальної дози антикоагулянту рівень згортання крові у гризунів різко сповільнюється, і підвищення проникності судин викликає загибель організму від кровотечі. Загибель гризунів настає через 3-7 доби.

Отруєну приманку готують шляхом змішування засобу з доброякісними харчовими продуктами (очищене зерно, крупа, гранульований комбікорм тощо). У разі додання інших компонентів , а саме: фаршів, олії, сало тощо слід ОБОВЯЗКОВО враховувати кількість доданих препаратів. Використання препаратів з порушенням норм витрати призводить до неефективного застосування принад та:

- у разі збільшення кількості препарату – появи гіркоти у принадах;

- у разі зменшення – відсутності очікуваної ефективності. Концентрація отрути в приманці знижена до порога смакової чутливості, коли шкідники практично не відчувають гіркоти, що не викликає у гризунів настороженості і вони повторно поїдають отруєну приманку в тих же кількостях аж до самої загибелі.

Приклад виготовлення принад для мишей з розрахунку на 1 кг принади:

Каша з суміші круп – 940 г

Сало, будь який фарш – 10 г

Смажене подрібнене насіння соняшнику – 20 г

Олія соняшникова - 10 г.

Концентрат бромадіолону або бродіфакуму – 20 г.

Приклад виготовлення принад для полівок з розрахунку на 1 кг принади:

Суміш овочів подрібнена – 940 г

Сало, будь який фарш – 10 г

цукор -10 г

молоко -10 г

Олія соняшникова - 10 г

Концентрат бромадіолону або бродіфакуму – 20 г

Під час проведення захисних заходів від мишоподібних гризунів слід чітко дотримуватися регламентів застосування таких препаратів, інструкцій щодо їх використання, державних санітарних правил ДСП 8.8.1.2.001-98 та правил особистої гігієни.

Звертаємо вашу увагу на те, що згідно розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 15.07.2021 року № 592 «Про заборону застосування на території Херсонської області в межах 40-кілометрової зони Біосферного заповідника «Асканія –Нова» ім. Ф.У. Фальц-Фейна НААН України родентицидів з діючою речовиною бродіфакум».

У разі виникнення питань необхідно звертатись до Управління фітосанітарної безпеки у м. Херсон за адресою вул. Старообрядницька буд. 34, тел. 0552-26-36-13 або до державних фітосанітарних інспекторів у районах.