UKR
Понеділок 06 Липня 2020 року subscribe_imgПідписатися на новини
kaxobka
Офіційний сайт територіальної громади міста
Версія сайту для людей з вадами слуху та зору

Дитяча праця: трудові навички чи порушення закону?


12.06.2020

Допомагати батькам по господарству - неписаний обов’язок кожної дитини. Та, нажаль, у світі є країни, де маленькі дітлахи змушені тяжко працювати для того, щоб їхня сім’я просто змогла вижити.
Саме через це Міжнародна організація праці, що бореться з всілякими проявами експлуатації дітей на різних рівнях у різних державах, запровадила Всесвітній день боротьби з дитячою працею, який щороку відзначається 12 червня. Цей день є нагадування людству про те, що кожна дитина має право на щасливе дитинство: рости здоровою, навчатися, займатися улюбленою справою, мати багато друзів, жити в добрі та любові і не виконувати «дорослої роботи».
Щоби по-справжньому вирішити проблему дитячої праці, необхідно розуміти, що не всяка робота, яку виконують діти, вважається дитячою працею.
Багато дітей допомагають батькам по господарству, виконують окремі доручення дорослих або працюють разом з ними на городі, власній фермі або в родинному бізнесі. Виконуючи певні види праці, діти отримують трудові навички та набувають досвід, яким вони скористаються, коли подорослішають. Така праця сприяє розширенню майбутніх перспектив у сфері праці. Залучення дитини до діяльності, яка не є шкідливою для розвитку та здоров’я дитини і не перешкоджає відвідуванню школи та ігровому відпочинку, є так звана «дозволена робота». Звичайно, така робота повністю не позбавлена ризику, проте не її мають на увазі, коли йдеться про дитячу працю.
Міжнародна організація праці визначає дитячу працю як «роботу, яка позбавляє дітей їхнього дитинства, потенціалу і гідності, і що є шкідливим для їх фізичного і розумового розвитку».
Виснажлива й надмірно тривала праця дітей у домашньому господарстві, робота у промисловості, в установах та організаціях, яка не відповідає фізичним та розумовим здібностям дітей, шкодить їхньому здоров`ю, заважає навчанню та розвитку дитини, суперечать законодавству нашої держави. Перетворення трудової зайнятості дітей у форми експлуатації є недопустимим. Та на жаль, в Україні на сьогодні ще зустрічаються випадки використання дитячої праці в найгірших її проявах.
Основним критерієм для діагностики дитячої праці є її шкідливі наслідки для дитини. Формальною ж ознакою для віднесення зайнятості дитини до дитячої праці є порушення норм законодавства.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про охорону дитинства» забороняється залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, до яких належать:
- усі форми рабства або практика, подібна до рабства, зокрема, продаж дітей та торгівля ними, боргова залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
- використання, вербування/пропонування дитини для занять проституцією, виробництва порнографічної продукції чи порнографічних вистав;
- використання, вербування/пропонування дитини для незаконної діяльності, жебракування;
- робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди фізичному або психічному здоров’ю дитини.
При дозволеній роботі дітей обов’язковою умовою є дотримання норм Кодексу законів про працю України, в першу чергу щодо:
- дотримання Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.1994 року №46;
- не допускати прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років (за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти років. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює);
- ведення спеціального обліку працівників, які не досягли вісімнадцяти років, із зазначенням дати їх народження, прийняття на роботу дитини лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, проведення щорічного обов’язкового медичного огляду;
- встановлення тривалості робочого тижня для працівників віком від 16 до 18 років 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини вказаної максимальної тривалості робочого часу для осіб відповідного віку. При цьому заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.
Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, які працюють у вільний від навчання час, здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
З метою збереження молодого покоління, як безцінного потенціалу для майбутнього становлення сильної держави в Україні, інтереси працівників молодше 18 років достатньою мірою захищені нормами законодавства. Разом з цим окремі роботодавці, з метою уникнення відповідальності, приховують використання праці неповнолітніх, часто допускають порушення законодавства про працю та охорону праці, що можуть спричинити небезпеку не тільки для дітей, а й спричинити шкоду життю і здоров’ю тим, хто їх оточує. Проте довести порушення буває важко, бо ніяких угод з підлітками не підписують. А діти замовчують наявні порушення щодо них, оскільки не бачать альтернативи, і тому зацікавлені у збереженні своїх робочих місць.
Більшість українських підлітків хотіла б мати можливість заробляти під час канікул або й підробити під час навчання. Та щоб не потрапити у скрутну ситуацію, батьки та й діти повинні знати те, як законодавство регулює можливість праці дітей.
Дорогі батьки, звертайте увагу на потреби ваших дітей: якщо Ваша дитина забажала працювати, і вік дозволяє, допоможіть їй знайти роботу через близьких, знайомих та друзів. Відвідайте разом із дитиною потенційних працедавців. Як правило, іноді лише цього достатньо, щоби роботодавець не порушував домовленості - платив обіцяне вчасно, дбав про належні умови праці, не примушував дітей працювати більше, аніж дозволяє закон.
Давайте подаруємо нашим дітям щасливе дитинство, адже вони - запорука нашого з Вами щасливого майбутнього!