UKR
Четвер 28 Травня 2020 року subscribe_imgПідписатися на новини
kaxobka
Офіційний сайт територіальної громади міста
Версія сайту для людей з вадами слуху та зору

День трагедії і скорботи корінного народу Криму


18.05.2020

18 травня 1944 року - день початку депортації, коли жінок, дітей, інвалідів війни та людей похилого віку зігнали до товарних вагонів, та ущент заповнивши їх переселенцями, відправили за кілька тисяч кілометрів від рідної домівки, - нині є днем трауру в історії кримськотатарського народу і днем памʼяті в Україні.
Примусове виселення кримськотатарського населення Кримської АРСР було розпочате НКВС 18 травня 1944 року. Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію з Криму у 1944 році геноцидом кримців. Сьогодні увесь світ вшановує пам’ять жертв цього злочину (тільки під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб).
Після депортації  деякі райони (гори і Південний берег Криму) залишилися практично без населення, а серед решти населення Криму були поширені панічні настрої: багато хто боявся, що незабаром депортують і всіх інших. Особливо посилилися ці настрої після депортації в червні 1944 року кримських вірмен, болгар і греків, а також тих татар, які вціліли під час першої хвилі. У результаті цих дій загалом було депортовано 191 044 кримських татар, що в подальшому призвело до насильницької загибелі 46% народу. Після депортації кримських татар в Криму трьома указами від 1944, 1945 і 1948 років було перейменовано всі (за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Саків і Судака) поселення, назви яких мали кримськотатарське походження (більш ніж 1000 топонімів або понад 90% від загальної чисельності поселень Криму). Сучасні інтерпретації більшості науковців та істориків класифікують цю масову депортацію цивільних осіб як злочин проти людства, етнічну чистку та акт «етноциду», тобто навмисного стирання ідентичності і культури нації.
У 2019 році, до 75-річчя трагедії, пройшов прем’єрний показ документального фільму про депортацію кримських татар - «1944».У фільмі історію депортації розповідають люди, які безпосередньо її пережили. Вони діляться своїми спогадами про дні депортації, про перші роки на засланні, коли люди тисячами вмирали від голоду і хвороб, про те, як їм самим вдалося вижити в цих нелюдських умовах.
Є в Україні і художні фільми, присвячені цим подіям. Так 17 травня 2013 року відбулася прем’єра фільму «Хайтарма» (кримсько-тат. Qaytarma - «Повернення») - історичного військового драматичного художнього фільму режисера Ахтема Сейтаблаєва. Фільм заснований на реальних подіях, що відбулися в травні 1944 року, - депортації кримських татар. Головний герой картини - військовий льотчик-винищувач, гвардії майор, двічі Герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан (актор - Ахтем Сейтаблаєв).

Промовистою ілюстрацією лиха депортації є спогади тих, хто вижив, та нечисленні фотографії, що дбайливо зберігалися депортованими родинами. Кримські татари в місцях спецпоселень після депортації в 1944 році, архівні фото http://www.memory.gov.ua/news/krimski-tatari-v-mistsyakh-spetsposelen-pislya-deportatsii-v-1944-rotsi.