UKR
Вівторок 12 Грудня 2017 року subscribe_imgПідписатися на новини
kaxobka
Офіційний сайт територіальної громади міста
Версія сайту для людей з вадами слуху та зору

ЧЕТВЕРТА ЕКСПЕДИЦІЯ “У ПОШУКАХ МІСЦЯ ЗАГИБЕЛІ КОМАНДАРМА ХОМЕНКА”


24.07.2017

21 липня за організаційної підтримки відділу у справах молоді та спорту відбулась IV-та пошукова експедиція «У пошуках місця загибелі командарма Хоменка». Увесь тиждень відділ запекло готувавсь до цієї події, а саме: ми готували документи, договорювались за транспорт та атрибути подорожі, а найголовніше, складали списки учасників. Місце експедиції - Горностаївський район та Великолепетиський райони (смт. Горностаївка, с. Маріїнське, с. Князь-Григорівка, колишній хутір Соломки). Саме в цьому районі 6 листопада 1943 року трагічно загинули генерал-лейтенант 44-ї армії Василь Хоменко та командувач артилерією 44-ї армії генерал-майор Сергій Бобков. Місце їх поховання - м. Мелітополь, але загинули вони саме під Горностаївкою. Дехто з нас брали участь у експедиції вдруге - втрете, а хтось і вперше. У складі пошуковців були: Отаман Херсонської паланки Міжнародної організації "Військо Запорізьке" Властов Ю.М., наставник куріння "Мандрівник" Зубкова Т.П. та її козачата, директор станції юних натуралістів Радіонова О. та її вихованці, директор станції юних техніків Сушко О.А., а також практиканти різних відділів Каховської міської ради під керівництвом начальника відділу у справах молоді та спорту Зубковим В.А. В цьому році, ми були здивовані, адже по порівнянню з III експедицією, ми зібрали команду з 24-ох людей, і це було удвічі більше ніж у тому році. Першим пунктом на карті пригод була Горностаївка, де нас радісно привітала Ташкінова Олена, яка супроводжувала нас протягом усієї експедиції. Здавалось би, Горностаївка - тихе спокійне місце, не зовсім вже і відоме, але коли нам почали розповідати історію, яка можна сказати, народжувалась у цьому місці ми були шоковані. Ми почули багато нової і захоплюючої інформації, а також відвідали місцевий "Музей народної творчості", який ще нещодавно мав цікаву назву "Світилиця баби Даші", через те, що багато експонатів на яких є вишивка, зробила власноруч і подарувала музею - Куліш Дар’я Терентівна. Потім пошуковці відвідали село Марінське, де мали змогу роздивитися поближче німецьку архітектуру 1941-их років, побувати у німецькій кірхі де зараз розташувався селянський клуб, а також познайомитись з історію цього села та його жителів. Одним із цікавих фактів було те, що за часів війни село мало назву Маріфельт і було заселене німцями, але в 1939 році за наказом радянського уряду всіх німців вивезли до Казахстану, саме це і сприяло майже тотальному зникненню німецької народності у селі Маріїнівка. Проте все ж декілька сімей залишилось, але на жаль очевидців-односельчан, які залишились жити у селі на той час, вже немає в живих. Але найцікавіше було попереду. Адже коли ми познайомились з історією і вже мали точний план дій, ми почали рухатись безпосередньо до цілі, а саме: відшукати місце загибелі командармів та пройти їх останнім шляхом. Нам підфортило, адже під час третьої експедиції команда не мала точного маршруту і йшли на своє бачення, а ми мали вже готовий маршрутний лист і знали куди нам йти, але все одно труднощів було не уникнути. Тож ми узяли велику кількість води, надягли на голову кепки і почали рухатися по переораним і засадженим різними рослинами полями. Ми марно сподівались, що це буде легко, адже у цей день нам «пощастило» з погодою і на вулиці була жахлива спека, вода швидко нагрівалася, ноги були подряпані від трави та підсолнухів, але воно того варте. Здавалось би, спекотна погода , всі утомились, проте не дивлячись на це, ми співали пісні, розмовляли на різні теми, роздивлялись мальовничі горизонти. Тож ми вирушили на скіфський курган або старе кладовище, де відбулося братське поховання прикордонників. А не далеко від цього кургану експедиція і визначила приблизне місце загибелі генералів Хоменка і Бобкова. Перед тим як їхати на курган Адамяна, ми мали можливість познайомитись з донькою Акопа Адомяна - Валентиною Акопівною. Разом з нею та її донькою Марією члени експедиції піднялись на курган «Адамяна», названим в честь загиблого тут 26-ого листопада 1943 року солдата, слухали історію його життя, а також поклали квіти у вічну пам’ять на його могилу. Дуже прикро, що до могили визволителя не прокладено жодної стежки і його самотня могила майорить у переораних та засаджених пшеницею степах майже без відвідувачів і добрих людей, які могли б по прибирати могилу від високих кущів бур’яну. Останньою зупинкою нашої чудової експедиції був Меморіальний комплекс на місці колишнього хутора Соломки( він зник в кінці 50-х років і від нього залишилася лише братська могила), де поховано багато солдат, які відчайдушно вели бої за нашу свободу на Нікопольському плацдармі в листопаді 1943 - в лютому 1944 роках. Саме на цьому місці знаходиться найбільше братське поховання часів війни на Херсонщині і налічує від 3,5 до 10 тисяч героїчно загиблих солдат. Це місце має велике значення в історії та серцях жителів поблизу розташованих сіл, які сам тут щорічно відзначають 9 травня - День Перемоги. IV експедиція була насиченою, але на жаль вона закінчилась, проте ми сподіваємось на те, що ще буде багато експедиції і ми і на далі зможемо відкривати для себе все нові факти з історії рідного краю.
Калініна Каріна, практикант відділу молоді та спорту 2017 року, учасник експедиції «У пошуках місця загибелі командарма Хоменка»

Фото: