UKR
Субота 27 Листопада 2021 року subscribe_imgПідписатися на новини
kaxobka
Офіційний сайт Каховської міської територіальної громади
Версія сайту для людей з вадами слуху та зору

6 років світлої памʼяті каховчанина Ігоря Максименка


19.11.2021

21 листопада виповнюється 6 років з того трагічного дня, як з бойового завдання не повернувся наш земляк, каховчанин Ігор Максименко.

У березні 2015 року Ігор Максименко був призваний за мобілізацією до Каховського військового комісаріату, де він проходив службу на посаді старшого офіцера. У липні 2015 року, відповідно до наказу командувача Сухопутних військ, у складі 46-го батальйону спецпризначення, Ігоря направлено виконувати військовий обов’язок в зону проведення антитерористичної операції. Близько 12.00, 21 листопада 2015 року, капітан Максименко Ігор Павлович загинув від вибуху міни, встановленої бойовиками на лінії розмежування поблизу м. Сєверодонецьк.
Народився Ігор Максименко 2 лютого 1963 року в смт. Глодяни, Молдова. У 1980 році закінчив загальноосвітню школу № 6 м. Бельци. Після школи одержав освіту у технічному училищі, а у 1981 році вступив до Бельцького державного педагогічного інституту. З серпня 1987 року по квітень 2013 року працював у відділі освіти Каховської міської ради.
Протягом 1989-2013 років очолював гурток пішохідного туризму при каховському Центрі дитячої творчості. Його вихованці брали участь і перемагали у багатьох змаганнях міського, обласного та республіканського рівнів. Для своїх батьків він був прекрасним сином, а в сім’ї - люблячим батьком і чоловіком.
Поховали Ігоря Павловича Максименка (Палич) у місті Каховка. На будівлі Центру дитячої творчості встановлено меморіальну дошку з фотографією героя та пам’ятним написом про бійця.
У 2016 році за значний внесок в становлення та розбудову незалежної Української держави, за заслуги перед містом та Україною, Ігорю Максименку присвоїно звання Почесного громадянина м.Каховка (посмертно).
У пам’яті всіх, хто знав Ігоря Павловича, він назавжди залишиться веселим, життєлюбним оптимістом з неперевершеним почуттям гумору та незвичайною позитивною енергетикою, яку щиро дарував своїм вихованцям і всім оточуючим.
Герої не вмирають! Вони житимуть доти, доки ми про них памʼятаємо!