UKR
Субота 20 Квітня 2024 року subscribe_imgПідписатися на новини
kaxobka
Офіційний сайт Каховської міської територіальної громади
Версія сайту для людей з вадами слуху та зору

Оголошення


11.03.2024

На виконання Закону України від 21.03.2023 № 3005-IX «Про засудження та
заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізації
топонімії» та доручення начальника Херсонської обласної військової
адміністрації № 22 від 07 березня 2024 року перейменуванню підлягають
вулиці та провулки на території Каховської міської територіальної громади, а
саме: 42 вулиці та 4 провулки у м. Каховці; 8 вулиць у старостинських
округах громади.

Детальніше

16.02.2022

 

До уваги
фермерів та бджолярів громади!

Детальніше

14.02.2022

Оголошення щодо конкурсу з відбору суб’єктів оціночної діяльності з оцінки земельних ділянок (з метою викупу):

Детальніше

14.02.2022

До уваги фермерів та бджолярів громади!

Детальніше

10.02.2022

24 лютого 2022 року о 9:00 годині, у приміщенні Каховської міської ради (ІІІ поверх - зал засідань) відбудеться пленарне засідання двадцять шостої сесії Каховської міської ради VІІІ скликання.

Детальніше

Лічильник відвідувачів


Сьогодні1051
Вчора1405
На цьому тижні6728
Минулого тижня6083
У цьому місяці21428
Минулого місяця34012
За весь період2465183
18.11.20

Микола Володимирович Огданець та одна з його «студентських історій»


Історій, різних, було в моєму, достатньо бурхливому житті, чимало. І хоча пройшло вже немало років з часу закінчення ХІІ (Херсонського індустріаль-ного інституту - прообразу технічного університета) деякі події стоять перед очима так наче відбулися вчора...
Це було влітку 1985-го року. Щоб попасти в склад будівельного загону комуністичної праці потрібно було пройти справжній кастинг. Я його пройшов, але пригоди вже почалися, «завалив» екзамен, перездача, очікувана «трійка», - і швидко на залізничний вокзал, доганяти загін, який вже виїхав, виїхав... у Вологодську область, на місце майбутньої двомісячної дислокації.
Квитків до Москви влітку, як завжди, нема. Але вдача, вона або є, або нема, в мене вона в той день була. На питання касира: «В СВ поїдете?», не задумуючись, відповів - так, хоча що таке СВ не знав. Дійшло згодом, коли заплатив втричі більше «рідного» плацкарта, і тоді, коли, сідаючи в 12-ий спальний вагон, почув від провідника: «сідайте на своє місце, кондиціювання зараз включу.», і тоді, коли в вагоні нас виявилося аж двоє, при «забитому» вщент потязі Миколаїв - Москва. На цьому можна було б поставити крапку, але, як виявилося, пригоди тільки розпочиналися. Я вперше, і надіюсь востаннє, проспав станцію Череповець, добре що це була кінцева зупинка потягу «Вологодські зорі».
Будували ми в селі Песье корівник, чи може свинарник. Та це вже неважливо за плином часу. Важливі миттєвості, а вони були дійсно яскраві: крижана вода річки Шексна в якій ми пробували відмитися від залишків цементу, мішки з яким перед тим вантажили; село з промовистою назвою Хохлове, в якому єдиному продавалося свіже і холодне пиво; робочі на пилорамі, де ми заготовлювали матеріал на дах, пили в обід «Тройний» одеколон і нам пропонували; кусючий ґедзь який пробив своїм жалом мені вену, користуючись тим, що в мене руки були зайняті цеглинами; дводенна паморочлива дорога залізницею на зворотньому шляху ( в об’їзд Москви, де в цей час проводився черговий фестиваль молоді світу) до Запоріжжя, потім «Метеором» до Каховки. Такі епізоди, а що в остатку. А в остатку задоволення від усвідомлення того, що частина зароблених грошей пішла сиротам у дитячий будинок та любов на все життя до творчості художника - передвижника Василя Верещагіна з роботами якого вперше познайомився в Череповецькому меморіальному музеї.
Вранці наступного (після приїзду додому) дня я сів на літак до Харкова, на нашому аеродромі, і відбув на переддипломну практику. Але це вже зовсім інша історія, історія в якій був і 200-ий гол Олега Блохіна, побачений вживу, і затримка у Харкові на два дні, щоб побувати у льодовому палаці на концерті «Машини часу».